Марта Костюк народилася 28 червня 2002 року в Києві й уже до 14 років виграла юніорський Australian Open, ставши однією з найяскравіших надій українського тенісу. Сьогодні вона — професійна спортсменка з трьома титулами WTA в одиночному розряді, включно з престижним WTA 1000 у Мадриді 2026 року, кар’єрним рейтингом до 12-го місця та півфіналом Ролан Гаррос. Її шлях поєднує ранній талант, сімейну підтримку та справжню внутрішню стійкість.
Костюк не просто піднімається в рейтингу — вона змінює уявлення про можливості українських тенісисток на світовій арені. У 2026 році вона виграла два титули за сезон, дійшла до фіналу в Брисбені з трьома перемогами над топ-10 поспіль і показала, що ґрунтовий сезон може стати її коронним. За плечима — роки наполегливої праці, перехід з юніорів у дорослий тур і вміння зберігати фокус навіть у складні періоди.
Сім’я, ранні тренування та глибокий зв’язок з Україною сформували не лише стиль гри, а й характер. Сьогодні Марта Костюк надихає нове покоління через свій фонд, роблячи теніс доступнішим для дітей по всій країні.
Сімейні корені та перші кроки на корті
У київській родині Костюків теніс ніколи не був просто хобі. Батько Олег обіймав посаду технічного директора юніорського турніру «Кубок Антея», мати Таліна Бейко сама пройшла шлях професійної тенісистки з піковим рейтингом 391 в WTA й навіть вигравала ITF-турнір у себе вдома 1994 року. Дядько Тарас Бейко свого часу захищав честь збірної СРСР та України. В такій атмосфері маленька Марта в п’ять років узяла ракетку — не заради медалей, а щоб частіше бути поряд із мамою на корті клубу «Антей».
Тренування з матір’ю та дядьком заклали фундамент техніки й дисципліни. Дівчинка швидко прогресувала: вже 2015-го перемогла на Junior Orange Bowl в категорії до 14 років, а в січні 2016-го взяла Petits As у Франції одразу в двох розрядах. Батьки не тиснули, але створювали умови — найкращий інвентар, регулярні збори, можливість грати проти старших суперниць. Це природним чином розвинуло впевненість і любов до процесу, а не лише до результату.
До 12–13 років стало ясно: перед нами не просто талановита дівчинка, а майбутня зірка. Костюк поєднувала вибухову потужність із доброю рухливістю й уже тоді вміла грати довгі розіграші, не втрачаючи концентрації. Сім’я залишалася головною підтримкою — навіть коли Марта почала виїжджати на міжнародні юніорські турніри, вдома завжди чекали підтримка й розбір матчів.
Юніорські тріумфи, які змінили траєкторію
2017 рік став переломним. У січні 14-річна Костюк виграла Australian Open серед дівчат, перегравши у фіналі іспанку Ребеку Масарову. Це була не просто перемога — це заява про себе на весь світ. Через кілька місяців вона разом з Ольгою Данилович завоювала юніорський титул на US Open у парному розряді. В жовтні взяла ITF Junior Masters у Ченду, а пік юніорського рейтингу сягнув другого місця.
Особливо цінною стала перемога на професійному ITF-турнірі в угорському Дунакеші в травні 2017-го — без втрати сету. Марта стала наймолодшою українкою, яка виграла дорослий титул. Ці результати дали їй wild card у кваліфікацію дорослих турнірів і впевненість, що вона може конкурувати не лише зі ровесницями.
Юніорський період навчив Костюк головного: перемагати треба не лише силою, а й головою. Вона навчилася читати гру суперниць, змінювати тактику по ходу матчу й зберігати спокій у ключові моменти. Ці навички потім знадобилися в дорослому турі, де тиск і рівень конкуренції набагато вищі.
Перші кроки в дорослому тенісі та пошук свого місця
Дебют в основній сітці Великого шолома стався вже 2018 року на Australian Open — Марта пройшла кваліфікацію й стала першою тенісисткою 2002 року народження, яка потрапила в головну сітку мейджора. У 15 з половиною років вона перемогла Пен Шуай і дійшла до третього кола. Це був рекордний віковий показник для українок того часу.
Наступні роки минули в пошуку стабільності. Костюк вигравала ITF-турніри, пробивалася в кваліфікації WTA, набирала перші перемоги над гравчинями топ-50. 2019-го вперше вийшла в чвертьфінал WTA в Страсбурзі. 2020-го на US Open перемогла навіть Наомі Осаку в трьох сетах. Поступово вона вчилася справлятися з фізичним навантаженням дорослої сітки й психологічним тиском.
Ключовим моментом стало потрапляння в топ-100 наприкінці 2020 року. Марта зрозуміла: щоб закріпитися, треба не просто вигравати матчі, а вибудовувати цілісну гру й працювати над слабкостями — особливо над стабільністю на прийомі та завершенням довгих матчів.
Зліт 2021–2023 років: перший титул та зміцнення в еліті
2021-й приніс перші серйозні результати на рівні WTA 500 і 1000. Півфінал в Абу-Дабі, четверте коло на Ролан Гаррос (де вона перемогла Гарбін’є Мугурусу), потрапляння в топ-50. Костюк почала регулярно перемагати гравчинь, вищих за себе в рейтингу.
2023 рік став історичним: перемога на турнірі в Остіні (ATX Open) — перший титул WTA в кар’єрі. У фіналі вона переграла Варвару Грачову й присвятила перемогу Україні. Того ж року завоювала парний титул у Бірмінгемі разом із Барборою Крейчиковою. Пік одиночного рейтингу того періоду — 32-ге місце.
Саме тоді Марта найняла нового тренера — Сандру Заневську. Це рішення допомогло додати структурованості в підготовку й покращити роботу над ментальною стороною. Костюк стала послідовнішою й почала вірити, що може боротися за великі титули.
Пік форми в 2024–2026 роках: титули рівня WTA 1000 та півфінали мейджорів
2024 рік приніс перший чвертьфінал Великого шолома — на Australian Open. Костюк дійшла до фіналів WTA 500 в Сан-Дієго та Штутгарті, півфіналу Indian Wells. Уперше увійшла в топ-20.
Але справжній прорив стався 2026-го. На ґрунті вона показала найкращий теніс у кар’єрі. В Брисбені дійшла до фіналу, перемігши по дорозі Анісімову, Андреєву та Пегулу — три топ-10 за один турнір. Потім виграла Руан, причому в фіналі зустрілася з молодою українкою Веронікою Подрез. Історичний всеукраїнський фінал завершився перемогою Костюк 6:3, 6:4. Це був її перший титул на ґрунті.
Апогеєм стала перемога на Madrid Open — WTA 1000. У фіналі вона переграла Мірру Андреєву 6:3, 7:5. Це перший титул такого рівня в кар’єрі Марти й яскраве підтвердження: вона тепер гравчиня елітного рівня. Після Мадрида відбувся півфінал на Ролан Гаррос — ще один крок уперед. Кар’єрний рейтинг піднявся до 12-го місця в червні 2026 року.
Перемога в Мадриді стала не просто титулом — це була заява, що українська тенісистка може домінувати на найбільших турнірах серії й перемагати найкращих гравчинь світу на їхніх улюблених покриттях.
Ігровий стиль та сильні сторони
Костюк — класична агресивна бейслайнерка сучасного тенісу. Вона любить сама задавати темп, швидко переходить з оборони в атаку й використовує потужні плоскі удари з обох боків. Особливо вирізняється подача — саме її Марта називає улюбленим ударом. Високий зріст (175 см) і добра рухливість дозволяють їй покривати корт і створювати тиск навіть із задньої лінії.
На ґрунті 2026 року вона додала терпіння й варіативності — почала частіше використовувати короткі кроси та високі м’ячі, змушуючи суперниць рухатися. У матчах проти топ-гравчинь проявляється характер: Костюк не боїться довгих розіграшів і вміє зберігати концентрацію в тай-брейках та вирішальних геймах.
Сильна сторона — психологічна стійкість. Вона неодноразово доводила, що може перемагати більш рейтингових суперниць і відіграватися після програних сетів. Слабкі місця, над якими триває робота, — стабільність на других подачах у важливі моменти та іноді надмірна агресивність, що призводить до помилок.
Життя поза кортом: тренування, фонд і зв’язок з Україною
Марта ділить час між Монако та Києвом. У Монако — сучасні умови, якісні корти й можливість тренуватися з сильними партнерами. У Києві — рідні стіни, сім’я та можливість зарядитися емоційно. Такий баланс допомагає зберігати мотивацію й не втрачати зв’язок із корінням.
2023 року разом із сім’єю вона заснувала Marta Kostyuk Foundation. Фонд ставить за мету зробити теніс доступним для українських дітей: підтримка тренувань, закупівля інвентарю, розвиток інфраструктури, створення мультимедійного контенту. Головна ідея — через спорт виховувати характер, упевненість і давати можливості для освіти та життя. Фонд уже допомагає молодим спортсменам і показує: навіть у складні часи теніс може об’єднувати й відкривати двері.
Костюк часто говорить про гордість за Україну та дякує вболівальникам. Її матчі — це не лише спорт, а й можливість нагадати світу про силу й талант українських спортсменів.
Випробування, травми та справжня сила характеру
Шлях до топ-12 не був прямим. Були травми зап’ястка, проблеми зі стегном 2026 року, які змусили пропустити деякі турніри. Були періоди, коли рейтинг просідав, а результати не приходили. Марта вчилася сприймати ці моменти як частину професії й поверталася ще більш мотивованою.
Особливо важливо те, як вона справляється з тиском виступів за країну. У період війни багато українських спортсменів продовжували кар’єру, і Костюк стала одним із символів стійкості. Її титули та яскраві матчі дають надію й гордість тисячам людей вдома.
Кожна перемога Костюк сьогодні — це не лише особистий успіх, а й доказ, що український теніс живе й розвивається попри все.
Що далі: перспективи та натхнення для нового покоління
Зараз Марта Костюк перебуває на піку можливостей. Ґрунтовий сезон 2026 року показав, що вона може вигравати турніри будь-якого рівня й доходити до пізніх стадій Великого шолома. З досвідом, новим тренером і зростаючою впевненістю вона має всі шанси боротися за титули на харді та траві, а також за вищі місця в рейтингу.
Для молодих тенісисток та їхніх батьків історія Костюк — чудовий приклад. Вона показує, що ранній старт, підтримка сім’ї, вміння працювати над слабкостями й віра в себе можуть привести до найвищих цілей. Її фонд продовжує цю місію, допомагаючи наступному поколінню.
Марта Костюк — це вже не просто перспективна українська тенісистка. Це сформована зірка, яка своїм прикладом доводить: талант, характер і любов до гри здатні творити справжні чудеса на корті й за його межами. Її історія ще далеко не завершена — і це найцікавіше в ній.
