Лілія Чапкіс: хореограф, балерина та хранителька сімейної спадщини

Лілія Чапкіс втілює живе продовження легендарної династії українських танцівників, де пристрасть до руху передається через покоління, як вогонь у домашньому вогнищі. Дочка відомого хореографа Григорія Чапкіса, вона пройшла шлях від солістки київських оперних сцен до засновниці однієї з найшанованіших балетних шкіл в італійському Ареццо, де її учні підкорюють не лише технікою, а й душею. У 68 років вона зберігає неймовірну гнучкість та енергію, надихаючи тисячі людей на те, щоб танець став не просто хобі, а способом жити повноцінним життям.n

Її історія — це сплетіння класичного балету з сучасними ритмами, українських коренів з італійським теплом та особистих випробувань із тріумфами. Лілія не просто навчає рухів — вона вчить відчувати музику всім тілом, долати межі та знаходити гармонію навіть у найскладніші часи. Її школа Chapkis Dance стала справжнім культурним мостом, де учні з різних країн відкривають для себе силу дисципліни та радість самовираження.n

Сьогодні Лілія Чапкіс продовжує активно працювати, ставлячи спектаклі, беручи участь у конкурсах і підтримуючи традиції родини, де танець — це не професія, а дихання. Її шлях показує, як наполегливість і любов до мистецтва можуть перетворити еміграцію на можливість створити щось вічне.n

Корені в Києві: дитинство серед музики та паn

Лілія Григорівна Чапкіс народилася 1958 року в Києві, в родині, де танець був повітрям, яким дихали всі. Батько, Григорій Чапкіс, уже тоді блищав як хореограф і соліст ансамблю імені Вірського, але гастролі забирали в нього майже весь час, і маленьку Лілю значною мірою виховувала бабуся. Це не заважало дівчинці вбирати ритм із молоком матері — перші кроки вона робила під звуки фортепіано, а в домі постійно лунали вальси та народні мелодії.n

Уже в ранньому віці Лілія вступила до Київського хореографічного училища, а згодом закінчила Національну академію танцю. Там вона опановувала ази не просто техніки, а справжнього мистецтва — того, де кожне па розповідає історію. Тіло ставало інструментом, здатним передавати емоції без жодного слова. Батько, попри рідкісні зустрічі, завжди наголошував: танець вимагає повної віддачі, і Лілія засвоїла це на все життя.n

Ті роки загартували характер. Поки батько підкорював сцени світу, донька зростала в атмосфері суворої дисципліни та безумовної любові до балету. Це заклало фундамент, на якому згодом виросла ціла школа в іншій країні.n

Зоряні роки на оперній сцені Україниn

Понад сімнадцять років Лілія Чапкіс блищала на підмостках Національного театру опери та балету України в Києві та в Одесі. Вона була не просто учасницею кордебалету — солістка, яка виконувала провідні партії в класичних постановках. «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Жізель» — ці шедеври вона переживала заново щоразу, відчуваючи, як глядач завмирає від точності та грації.n

Техніка Ваганової, яку вона опанувала досконало, стала її візитівкою. Ця система, розроблена Агрипіною Вагановою, вчить не просто механічним рухам, а гармонії всього тіла: руки виражають душу, ноги — силу, корпус — центр рівноваги. Лілія не просто танцювала — вона створювала образи, де кожна лінія була наповнена змістом. Гастролі Європою зміцнили впевненість: балет універсальний, він говорить мовою, зрозумілою всім.n

Але навіть у розпал успіху вона вже думала про майбутнє. Родина, діти, бажання передати знання далі — все це зріло всередині і готувало до наступного повороту долі.n

Переїзд до Італії: новий етап з українським серцемn

На початку 1990-х Лілія Чапкіс переїхала до Італії разом із родиною. Ареццо, затишне тосканське місто зі старовинними вуличками та теплим сонцем, стало її новим домом. Переїзд дався нелегко: інша культура, мова, але пристрасть до танцю допомогла подолати все. Вона швидко адаптувалася і почала ділитися досвідом — з 1998 по 2014 рік навіть запроваджувала обов’язкові уроки танців у місцевій національній школі Convitto Nazionale Emanuele II.n

Тут Лілія не втратила зв’язку з батьківщиною. Вона зберігала українські традиції в костюмах, музиці й навіть у кухні — одного разу в соцмережах показала, як готує картопляники, назвавши їх «українським добром». Коли 2022 року почалася війна, школа відгукнулася спектаклем на підтримку України, де лунали народні мотиви, біль, але й надія.n

Цей період став часом розквіту. Лілія перетворила особистий досвід на справу життя, створивши простір, де танець об’єднує людей різних національностей.n

Народження школи Chapkis Dance: мрія, втілена в реальністьn

1998 року Лілія Чапкіс заснувала школу Chapkis Dance в Ареццо. З самого початку вона привабила багато учнів завдяки професіоналізму та теплому підходу. Школа швидко зростала і 2013 року переїхала в розкішне приміщення в центрі міста — просторі зали дозволили по-справжньому заглибитися в мистецтво. Сьогодні це одне з найшанованіших закладів у регіоні, де проводять національні та міжнародні конкурси, а учні здобувають перші місця і стипендії.n

Школа не стоїть на місці. Вона співпрацює з академіями в США та Україні, відправляє студентів на стажування до Сан-Франциско та Києва. 2019 року група їздила до Національної академії танцю в Києві, щоб удосконалювати класику та характерні танці. Навіть виступи зі світовими зірками, як-от спільний номер із Джастіном Бібером 2016 року, стали частиною історії.n

Програми та унікальність навчанняn

У Chapkis Dance кожен знаходить своє: від малюків, які вперше знайомляться з ритмом, до дорослих, які повертають собі грацію та поставу. Лілія особисто веде класику за системою Ваганової — це не суха техніка, а жива філософія, де тіло і душа працюють в унісон.n

Ось основні напрямки, які пропонує школа:n

nКласичний балет і pas de deux — основа всього. Учні опановують точність рухів, партнерство та виразність. Лілія наголошує: тут важливо не лише стояти на пуантах, а й відчувати партнера як продовження себе.nХарактерні та неокласичні танці — міст між традицією і сучасністю. Українські народні мотиви органічно впліталися в італійський контекст, створюючи унікальний стиль.nСучасні напрямки — хіп-хоп, джаз-фанк, сучасна хореографія. Школа не замикається в класиці, а йде в ногу з часом, приваблюючи молодь.nПрограми для дітей і дорослих — від gioco danza для малюків 3–5 років до barre для тих, хто хоче покращити поставу та гнучкість після 40.nnn
nnnn

Напрямокn	Вікn	Що даєnnn	Класика Вагановоїn	Від 6 роківn	Дисципліну, грацію, силу характеруnnn	Хіп-хоп і urbann	Від 8 роківn	Енергію, креативність, командний духnnn	Barre для дорослихn	18+n	Здоров’я спини, гнучкість, впевненістьnnnnnn Дані базуються на інформації з офіційного сайту школи chapkisdance.it. Після кожного заняття учні йдуть не просто втомленими — вони заряджені, з прямою спиною та горячими очима.n Родина як опора: доньки та братn Лілія була одружена з талановитим тенором Євгеном Сафрончиком. 1981 року в Києві народилася старша донька Анна Сафрончик — сьогодні вона відома італійська акторка та модель, яка знімалася в популярних серіалах і фільмах. Молодша Вікторія (Вітторія) пішла слідами матері та діда: вона хореограф, активно бере участь у школі та ставить номери. Обидві доньки — живе підтвердження, що талант не зникає.n Брат Грег Чапкіс живе в США і також керує танцювальною студією. Родина розкидана по світу, але зв’язок міцний — вони спілкуються, діляться досвідом і разом відзначають свята. 2021 року, коли Григорій Чапкіс пішов із життя, Лілія з доньками прилетіла до Києва. Там вона станцювала з батьком останній вальс прямо в лікарні — він уже був слабким, але музика оживила його на мить. Цей момент став символом вічної любові до танцю.n Філософія Лілії Чапкіс: танець як життяn Для Лілії Чапкіс танець — це не лише вправи біля станка. Це дисципліна, яка вчить долати біль, радіти дрібницям і знаходити красу в русі. Вона часто каже учням: тіло — це інструмент, а емоції — музика. У 68 років вона сама демонструє неймовірну розтяжку і фігуру, яка дає фору багатьом молодим. Її приклад надихає: вік — не вирок, якщо є пристрасть.n Школа допомагає не лише професіоналам. Багато дорослих приходять за поставою та впевненістю, а йдуть з новими друзями та внутрішньою гармонією. Лілія поєднує українську душевність з італійською легкістю — її уроки сповнені тепла і вимогливості водночас.n Вплив сьогодні та в майбутньомуn 2026 року Лілія Чапкіс залишається в центрі подій. Школа виграє конкурси, ставить яскраві спектаклі, а учні виступають на великих сценах. Вона лишається сполучною ланкою між Україною та Італією, показуючи, як мистецтво може зцілювати і об’єднувати навіть у складні часи.n Її шлях вчить простому, але важливому: іди за мрією, передавай знання і ніколи не зупиняйся. Лілія Чапкіс доводить, що справжній талант не знає кордонів — ні вікових, ні географічних. І поки лунає музика, її історія продовжується в кожному па її учнів. Share Post Share