У 2025 році військові витрати Росії сягнули рекордних 16 трильйонів рублів, або 7,5% ВВП, а у 2026-му планка злегка знизилася до 14,9 трильйона, зберігаючи рівень близько 6,3% економіки. Ці суми в рази перевищують довоєнні показники й перетворили федеральний бюджет на потужний механізм, де майже 38% усіх витрат ідуть на оборону та силовий блок. Кумулятивно з лютого 2022 року країна вже витратила понад 42 трильйони рублів лише за відкритими статтями національної оборони, не враховуючи прихованих потоків і регіональних доплат.
Такі масштаби фінансування підтримують інтенсивні бойові дії, масове виробництво техніки та виплати контрактникам, але водночас розганяють інфляцію, створюють дефіцит і змушують скорочувати соціальні програми. За оцінками незалежних експертів, реальні витрати часто перевищують офіційні плани на 20–30% за рахунок закритих статей, які становлять до 79% оборонного бюджету. Це не просто цифри на папері — це вибір пріоритетів, де кожен рубль, що пішов на фронт, міг би піти на школи, лікарні чи дороги в регіонах.
Динаміка витрат: від мирного часу до воєнної економіки
До 2022 року військовий бюджет Росії стабільно тримався на рівні 3,5–4 трильйонів рублів на рік, займаючи скромні 2,7–3,5% ВВП. З початком повномасштабних дій цифри різко злетіли: у 2022-му — 4,68 трильйона, у 2023-му — 6,41 трильйона, а до 2024-го вже 10,74 трильйона рублів. Це зростання не було випадковим — воно відображало перехід усієї економіки на воєнні рейки, коли заводи перепрофільовувалися під снаряди та дрони, а бюджетні правки вносилися кілька разів на рік.
У 2025-му пік припав на 13,5 трильйона за офіційною статтею «Національна оборона», але з урахуванням усіх військових витрат, за даними SIPRI, сума зросла до 16 трильйонів. Щодня країна витрачала в середньому 37–47 мільярдів рублів. Такі темпи не могли не позначитися на економіці: перегрів, боротьба з інфляцією через жорстку монетарну політику та дефіцит бюджету у 2,6% ВВП. Перехід до 2026-го приніс невелике зниження планів до 12,9 трильйона за відкритою обороною, але загальні військові та силові витрати все одно складуть близько 16,8 трильйона — рекордну частку з часів СРСР.
Офіційні цифри проти реальності: де переховуються трильйони
Міністерство оборони вперше розкрило прямі витрати на бойові дії у 2025 році — близько 11 трильйонів рублів, або 5,1% ВВП. Це менше загальної статті «Національна оборона» у 13 трильйонів, бо частина коштів іде на загальну модернізацію армії. Однак незалежні розрахунки, включно з оцінками Яніса Клюге та SIPRI, показують, що фактичні витрати регулярно перевищують плани на 20% за рахунок прихованих статей.
Засекреченість сягає 79% у деяких кварталах 2025-го: з 11,85 трильйона за дев’ять місяців відкритими були лише 4,8 трильйона. Решта йде через закриті програми, регіональні фонди та непрямі платежі. У результаті реальна картина війни в бюджеті виявляється набагато масштабнішою за ту, що видно у відкритих звітах Мінфіну.
Кожен день війни у 2025 році коштував Росії більше, ніж річний бюджет багатьох регіонів разом узятих, і ці гроші формували нову реальність економіки, де військове замовлення стало головним драйвером зростання.
Куди саме йдуть гроші: структура військових витрат
Військовий бюджет поділяється на кілька великих потоків. Найпомітніша частина — грошове забезпечення контрактників і мобілізованих. Виплати сягають 200–300 тисяч рублів на місяць на особу плюс бонуси та компенсації сім’ям, що в сумі поглинає значну частку витрат. Далі йде державне оборонне замовлення: виробництво снарядів, дронів, танків, ракет і ремонт пошкодженої техніки. У 2025-му обсяги ГОЗ зросли в рази, перетворивши ВПК на одного з головних роботодавців країни.
Окремі кошти йдуть на логістику, пальне, медичне забезпечення та будівництво фортифікацій. Не варто забувати про розробки нових видів озброєнь і підтримку союзників. За оцінками, близько 80% оборонного бюджету в пікові місяці 2025-го спрямовувалося саме на поточні потреби фронту.
- Зарплати та соціальні виплати військовим — до 40–45% витрат: тут зосереджені високі оклади, одноразові допомоги та компенсації, які мотивують людей підписувати контракти.
- Закупівлі та виробництво озброєнь — близько 30–35%: масовий випуск боєприпасів, безпілотників і бронетехніки, де кожен снаряд чи дрон має свою ціну в мільйонах рублів.
- Операційні витрати та логістика — 15–20%: пальне, транспорт, ремонт, харчування та медична допомога на передовій.
- НІОКР та модернізація — решта: розробка нових систем, хоча в умовах війни пріоритет віддається серійному виробництву вже перевіреної зброї.
Після такого списку стає зрозуміло, чому військова машина потребує постійного живлення: кожен день на фронті — це тисячі одиниць витратних матеріалів і сотні мільйонів рублів лише на виплати.
| Рік | Офіційні витрати на нац. оборону (трлн руб.) | Загальні військові витрати за оцінками SIPRI/IISS (трлн руб.) | Частка у ВВП (%) |
|---|---|---|---|
| 2021 (довоєнний) | 3,58 | 4,86 | 2,7–3,7 |
| 2022 | 4,68 | 6,15 | 3,1–4,1 |
| 2023 | 6,41 | 6,65 | 4,0+ |
| 2024 | 10,74 | ~12,0 | ~6,0 |
| 2025 | 13,5 | 16,0 | 7,5 |
| 2026 (план) | 12,9 | 14,9 | 6,3 |
(Дані за офіційними джерелами Мінфіну РФ, оцінками SIPRI та IISS; цифри округлені для ясності).
Як фінансується війна: джерела та приховані механізми
Основний притік грошей — нафтогазові доходи, які в умовах високих цін на енергоносії дозволяють покривати значну частину дефіциту. Додатково зростають податки: підвищення ПДВ до 22% у 2026-му напряму пов’язане з потребами армії. Регіони також вносять свій вклад через виплати контрактникам і підтримку сімей військовослужбовців — це ще сотні мільярдів рублів на рік.
Частина коштів надходить через запозичення та внутрішній борг, а також через перерозподіл з інших статей бюджету. Соціальні витрати скоротилися з 38% до 25% федерального бюджету, економіка — з 17 до 11%. Таким чином, війна фінансується не лише за рахунок зростання доходів, а й за рахунок перекачування ресурсів із мирних сфер.
Вплив на економіку та повсякденне життя росіян
Військові витрати створили парадоксальну ситуацію: ВПК дає робочі місця та зростання ВВП у короткостроковій перспективі, але водночас розганяє інфляцію та викликає дефіцит кадрів у цивільних галузях. Багато підприємств працюють у три зміни, а кваліфіковані фахівці йдуть на фронт чи в оборонку. У результаті ціни на продукти та товари зростають швидше за зарплати в невійськових секторах.
Регіони відчувають навантаження особливо гостро: річні бюджети десятків суб’єктів федерації менші за тижневі військові витрати країни. Школи, лікарні та дороги отримують менше фінансування, а соціальні програми скорочуються. За оцінками економістів, такі пріоритети вже призвели до перегріву економіки та потреби жорстких заходів Центробанку.
Трилльйони, що йдуть на війну, — це не абстрактні цифри, а реальні упущені можливості: замість нових дитячих садків чи сучасних лікарень країна отримує снаряди та техніку, яка швидко виходить з ладу на полі бою.
Порівняння з іншими країнами та історичними війнами
Росія посідає одне з перших місць у світі за часткою військових витрат у ВВП серед великих економік — 7,5% у 2025-му. Для порівняння, США витрачають близько 3,5%, Китай — близько 1,7%. Навіть у розпал холодної війни частка СРСР рідко перевищувала подібні рівні стабільно. Україна у 2025-му витратила близько 40% свого ВВП на оборону, але її економіка набагато менша.
Кумулятивні 550 мільярдів доларів за чотири роки війни за оцінками української розвідки співмірні з 24 річними бюджетами російської вищої освіти чи 22 бюджетами охорони здоров’я. Це показує, наскільки війна стала домінуючою статтею витрат.
Що чекає у 2026–2028 роках: прогнози та ризики
Бюджет на 2026–2028 роки передбачає поступове зниження частки військових витрат до 6,3% ВВП, але експерти SIPRI попереджають: правки вноситимуться регулярно, а високі ціни на нафту через геополітичні події можуть знову підштовхнути витрати вгору. Якщо конфлікт затягнеться, країна ризикує увійти в режим постійної мілітаризації, де економічне зростання залежить виключно від військового замовлення.
У довгостроковій перспективі такі витрати створюють ризики для стійкості: накопичення прихованого боргу, технологічне відставання в цивільних секторах і соціальна напруга від перерозподілу ресурсів. Однак поки військова машина працює на повних обертах, і кожен новий день потребує нових мільярдів. Реальність така, що ці витрати формують не лише поточний конфлікт, а й майбутнє всієї російської економіки на роки вперед.
